-
1 без канта
Polygraphy: cut in boards (о книге) -
2 лес, опиленный на четыре канта
nconstruct. sägestreiftes Holz (без обзола)Универсальный русско-немецкий словарь > лес, опиленный на четыре канта
-
3 лесоматериал, опиленный на четыре канта
nУниверсальный русско-немецкий словарь > лесоматериал, опиленный на четыре канта
-
4 cut in boards
без канта (о книге)Англо-русский словарь по полиграфии и издательскому делу > cut in boards
-
5 kirja
книга; книжкаalennushintainen kirja - удешевлённая (=уценённая) книгаanopistografinen kirja - анопистографическая книга; книга с односторонним текстомantikvaarinen kirja - антикварная (=букинистическая; комиссионная; подержанная; старая) книгаaukileikkaamaton, avaamaton kirja - необрезанная (=неразрезанная) книгаavohyllykokoelmaan valitut k-t - книги, выделенные для открытого доступаei lainattavissa oleva kirja - книга, не подлежащая выдачеensisijaisesti ostettavat k-t - книги, подлежащие первоочередной закупкеerikoisalan kirja - специальная книга; книга по какой-либо специальностиerikoiset, epätavalliset k-t - курьёзаfoliokokoinen kirja - книга в лист; книга особо большого формата; (книга-)фолиант; фолиоhelppohintainen kirja - лубочная книга; книга, рассчитанная на дешёвый успехhelppotajuinen kirja - популярная книга; книга, написанная простым языкомhyvin kaupaksi menevä kirja - ходкая (=ходовая) книгаisokokoinen kirja - книга большого объёма (=формата); книга-фолиантjatkuvasti lainassa oleva kirja - книга, постоянно находящаяся в обращенииkansalliselle vähemmistölle tarkoitettu kirja - книга для национального меньшинстваkirja, josta on paljon varauksia - книга, на которую имеется большая очередьkirja, jota ei lainata kotiin - книга, не выдаваемая на домkirja on lukijalle varattuna.... asti - книга будет числиться за читателем до...kirjan lainaaminen (= lainaksi antaminen) - выдача книги (на дом)k-n lainaaminen (= lainaksi ottaminen) - взятие книги для пользованияk-n muotoilu, rakenne, ulkomuoto - архитектоника книгиkirjaston kokoelmassa oleva kirja - книга, имеющаяся в фонде библиотекиkirjastosidoksena julkaistu kirja - книга, изданная в библиотечном переплётеkirjojen jakelu-, myyntivarasto - книжная базаkirjojen keräilijä - библиоман; библиофил; книгособирательkirjojen keräily - библиофилия; книгособирательствоkirjojen kotiinkanto, -kuljetus - книгоноскаkirjojen levittäminen, levitys - книгораспространениеkirkkoslaaviksi venäjällä ennen kirja 1708 julkaistu kirja - старопечатная книгаkohokirjasimin painettu kirja - книга, напечатанная рельефным шрифтомkuukauden kirja - книга, избранная на месяцkyrillisin kirjaimin painettu kirja - книга, напечатанная кириллицейkysytty kirja - книга повышенного спроса; ходкая (=ходовая) книга; книга, на которую имеется большая очередьkäytetty kirja - букинистическая (=подержанная) книгаkäyttämätön, lainaamaton kirja - залежавшаяся книгаkäytössä ollut kirja - подержанная книга; книга, бывшая в употребленииlaajalle lukijakunnalle tarkoitettu kirja - массовая книга; книга для массового читателяlainaksi annettava, lainattava kirja - книга, выдаваемая по абонементуlainaksi annettu, lainattu kirja - книга, выданная по абонементуlainata (= antaa lainaksi) kirjoja - выдать книги по абонементу (=на дом)lainata (= ottaa lainaksi) kirjoja - брать книги по абонементуlehdenmuotoinen, lehtimäinen kirja - книга-журналluettu kirja - ходкая (=ходовая) книгаlukea k-sta - вычитать (=прочитать) в книгеlukijain erikoisryhmille tarkoitetut k-t - книги, выделенные для определённых групп читателейlukijalle varattu kirja - книга, отложенная для читателяmetallihakasin vahvistettu kirja - книга, скрепленная металлическими скобкамиmikrofilmattu, -kuvattu kirja - микрокнигаmikroskooppinen kirja (korkeus max. 4 cm) - микроскопическая книгаmuokattavana oleva kirja - книга, находящаяся в обработкеmyynnissä oleva kirja - книга, имеющаяся в продажеnidottu kirja - книга в бумажном (=картонном) переплёте; сброшюрованная книгаnitomaton kirja - книга в листах; неброшюрованная книгаolla k-n muotoinen, näköinen - иметь вид книгиosina ilmestyvä kirja - книга, выходящая выпусками (=частями)paperi-, pehmeäkantinen kirja - книга в бумажной обложке; книга в бумажном (=картонном; мягком) переплёте”puhuva” kirja - ”говорящая” книгаrepaleinen, rikkinäinen kirja - рваная книгаsamalle erikoislukijaryhmälle tarkoitetut k-t - книги одного читательского назначенияselkeälukuinen, selkeästi painettu kirja - книга с чёткой печатьюselkokielinen kirja - книга, написанная простым языкомsidosasuinen, sidottu kirja - книга в переплёте; переплетённая книгаsitomaton kirja - блок; непереплетённая книга; книга без переплётаtekijän omistuskirjoituksella varustettu kirja - книга с посвящением автораtekijäryhmän kirjoittama kirja - книга, написанная авторским коллективомtekniikan, tekninen kirja - техническая книгаtilaavievä kirja - книга большого объёма (=формата)tilattavat k-t - книги, распространяемые по подпискеtoispuoliskirjoitteinen kirja - анопистографическая книга; книга с односторонним текстомtuotannollinen, tuotantoa edistävä kirja - книга в помощь производствуvahingoittunut kirja - испорченная (=повреждённая) книгаvaihtamalla levitettävä kirja - книга, распространяемая в порядке (книго)обменаvaillinainen kirja - бракованная книга; нетоварный вид книгиvihkoina ilmestyvä kirja - книга, выходящая выпусками -
6 haşiyəsiz
прил.1. неокаймлённый, без каймы2. необрамлённый, без рамы3. неокантованный, без канта4. необведённый5. неотороченный, без оторочки -
7 cut
1. резка, разрезка; рубка; высечка; резать, разрезать, нарезать, обрезатьcut set — разрез; сечение
2. отрезанный лист3. вырезка; сокращать, урезатьa cut from the joint — вырезка, филей
4. гравюра; гравировать5. выгравированная линия6. клише7. оттиск с клише8. ослабление9. выемка на переднем обрезеto cut down — отрезать, нарезать на части
to cut off — отрезать, обрезать
calender cuts — морщины, образующиеся при каландрировании
10. штриховая гравюра11. штриховое клише -
8 cut in boards
-
9 спекулятивне
СПЕКУЛЯТИВНЕ ( від лат. speculor - спостерігаю, споглядаю) - умоглядне поєднання мислення і споглядання О. б'єкти свідомості людини даються у спогляданні. Оскільки існують об'єкти чуттєві і надчуттєві, то і споглядання має дві відповідні форми. З одного боку, це - чуттєве споглядання, яке доводить до свідомості чуттєвий світ. З другого - сприйняття свідомістю об'єктів абстрактних, загальних, що становлять зміст понять, категорій, ідей, потребує іншої форми споглядання, яка розроблялася в історії думки у вигляді інтелектуального споглядання, інтуїції. Багато філософів Античності, Середньовіччя і Нового часу таким чином намагалися визначити специфіку філософського знання, відрізняти його від буденного чи спеціально наукового знання. Для Канта С. - це пізнання чистим розумом або мисленням без допомоги відчуттів. Вся діалектика Канта, його вчення про паралогізми, антиномії та ідеал чистого розуму є критикою такого знання. Пізнання одним розумом він вважає неможливим, але й не заперечує синтетичної функції розуму, якщо вона обмежується досвідом. Теоретичною підставою погляду Канта була думка, що мислення і споглядання абсолютно несумісні, що не може бути інтелектуального споглядання, а може бути лише чуттєве. Для Канта поняття, категорії мислення - це пусті форми, зміст, який і є предметом споглядання, - поставляють чуття. На відміну од Канта, у Фіхте і Шеллінга інтелектуальне споглядання є основним способом осягнення філософських об'єктів. Гегель по-іншому тлумачив С., ніж Кант: воно - один із видів мислення: на відміну від розсудкового (розмежовує визначеності і протилежності) і негативно-діалектичного (здійснює іманентний перехід визначеностей у свою протилежність), С., або позитивно-розумне, осягає єдність визначень у їх протилежності. На відміну від релятивізму - негативної діалектики, Гегель вважав, що діалектика приводить до певного результату, оскільки поняття мають позитивний зміст, а отже, і заперечення їх - не просте відкидання, а інше позитивне поняття. В цьому докорінна відмінність від Канта: поняття у Гегеля не пусті форми мислення, а змістовні О. тже, мислення повинно бути поєднане з абстрактним спогляданням, щоб суб'єкт сприйняв зміст поняття. Але таке інтелектуальне споглядання Гегель категорично заперечує. С. є атрибутом чистого мислення, тоді як воно - поєднання мислення з загальним спогляданням. Без споглядання об'єкт мислення не може бути даний свідомості суб'єкта і пізнаний. Саме поняття умоглядного С. двоїсте, як видно із структури слова. Іноді Гегель ототожнював чисте споглядання і чисте мислення, але при цьому перше зникало, втрачало специфіку. В післягегелевській філософії існування С. заперечувалося - у Фоєрбаха, Конто, в марксизмі. Підстав для такого заперечення кілька. По-перше, С. доволі часто абсолютизувалося, що згодом надало терміну "С." негативного значення, як і однойменній операції в торговій діяльності Д. ругою підставою була слабка емпірична і методологічна база філософського і спеціально-наукового знання. Внаслідок цього багато понять формувалися з перевагою мислення над чуттєвими даними, поставали згодом як штучні конструкції, далекі від реальної дійсності В. ідкидається С. і тому, що в традиційній філософії воно було способом осягнення таких реальностей, як Бог, світовий розум, платонівські ідеї тощо.М. Булатов -
10 sägestreiftes Holz
прил.1) стр. лес, опиленный на четыре канта (без обзола)2) дер. лесоматериал, опиленный на четыре канта (без обзола) -
11 Ейнштейн, Альберт
Ейнштейн, Альберт (1879, Ульм, Німеччина - 1955) - фізик-теоретик, засновник релятивістської фізики, яка суттєво вплинула не тільки на розвиток фізики, космології, механіки XX ст., а й спричинилася до створення нової картини світу та зміни стилю наукового мислення. Е. закінчив Цюрихський політехнікум, працював на посаді проф. у Празі і Цюриху та в Берліні (директор дослідницького ін-ту), від 1933р. - після еміграції з нацистської Німеччини - проф. Принстонського ун-ту. За оцінкою самого Е., новизна і значущість теорії відносності полягає перш за все в тому, що вона є новою теорією простору і часу. Е. прийшов до висновку про необхідність перегляду поглядів Ньютона на фізичні простір і час як на абсолютні і первинні щодо матеріальних тіл і явищ. Вчений надав їм статус фізичних конструкцій, тісно пов'язаних із природою фізичного субстрату. Для цього треба було дослідити межі необхідності й обґрунтованості наукових понять, розглянути їх природу та джерела, тобто процес створення фундаментальної фізичної теорії відносності виявився нерозривно пов'язаним із філософським аналізом природи понять простору й часу. Філософські погляди Е. формувалися під впливом ідей Спінози, Г'юма, Канта, Маха, Рассела, інших філософів. Знайомство з різними філософськими концепціями природи наукових понять та їх критичне осмислення дозволили Е. створити власну концепцію, в основу якої покладено тезу про "свободу творчості" суб'єкта в процесі створення наукової картини світу. Як вважає Е., наука є найбільш об'єктивним і неособистим з усього, що відоме людині; коротке слово "Я" не повинне відігравати ніякої ролі в роздумах вченого. Але досягнення об'єктивного знання неможливе як у руслі емпіризму, так і в руслі раціоналізму В. чення Канта про продуктивну здатність уяви було інтерпретоване Е. і постало як "свобода створення понять". Визначення категорій як апріорних форм мислення Е. вважає "фатальною помилкою" Канта. За Е., свобода створення понять полягає у встановленні та фіксації в мисленні найбільш суттєвих ознак і зв'язків між речами матеріального світу без звернення до безпосереднього досвіду. Творча уява або інтуїція необхідні вченому, аби звільнитися від кайданів строгого доведення при переході від чуттєвого досвіду до абстрактного мислення. Але, на відміну від Бергсона, Е. не бачить в інтуїції підсвідому, ірраціональну силу, яка спрямована на підрив розуму. Навпаки, інтуїція як реальний фактор наукового дослідження доповнює розум, цементуючи розрізнені наукові положення і надаючи їм форми цілісної структури. Методологічна концепція Е., попри її певні помилки і обмеження (некритичне запозичення ідеї напередвстановленої гармонії, використання певної махістської термінології тощо), є дуже важливим і необхідним моментом становлення нової, некласичної раціональності наукового пізнання. -
12 річ в собі
РІЧ В СОБІ, речі в собі - термін філософії Канта, котрий має і ширше, загальнофілософське значення. Структура його досить складна. Насамперед він позначає предмети, які не мають до нас жодного відношення, існують самі по собі. Діючи на суб'єкта, вони породжують відчуття, але останні зовсім не схожі на Р. в с. Оскільки відчуття становлять матеріал пізнання, Р. в с. непізнавані, трансцендентні. Проте, за Кантом, їх можна принаймні мислити як реальні: інакше ми прийшли б до абсурдного твердження, що нібито явища (впорядковані відчуття) існують без того, що з'являється. Кант вважав Р. в с. причиною явищ. Але причина, як і інші категорії, апріорна і може прикладатися лише до досвіду. Тому Р. в с. наскрізь суперечлива, і Якобі зробив рішучий висновок: без Р. в с. не можна увійти в систему Канта, а з нею не можна в ній залишитися. Поряд з пізнавальним, теоретичним відношенням до Р. в с. Кант дослідив також ставлення до них практичного розуму. Тут виявилися головними такі Р. в с., як Бог, свобода волі, безсмертя душі В. цій площині їх буття стверджується вірою, а виразом його є постулати практичного розуму. В матеріалістичний філософії такої прірви між Р. в с. і явищами не визнається: останні постають як прояв перших, відмінність між ними не якісна, а кількісна; об'єктивні властивості Р. в с. поступово входять у пізнання, розкриваються в ньому, стають речами для нас. За такого підходу не надається належної ваги якісній відмінності двох компонентів реальності.М. Булатов -
13 sleeper
['sliːpə]1) Общая лексика: детский ночной комбинезон, залежавшийся товар, пижама, соня, спальное место (в вагоне), спальный вагон, спящий, ценная бумага с большим потенциалом роста, шпала, нечто, неожиданно получившее широкое признание (напр., лошадь, неожиданно пришедшая первой на скачках, неожиданно нашумевшая книга, кинокартина и т. дп.), СВ (вагон), коварная поправка (амер.), закон, который ''проспали'', нелегал (англ. термин взят из репортажа агентства Associated Press; разведчик, который работает в иностранном государстве под видом гражданина этого государства или какой-либо третьей страны, и не имеет "лега), разведчик-нелегал (англ. термин взят из репортажа агентства Associated Press; разведчик, который работает в иностранном государстве под видом гражданина этого государства или какой-либо третьей страны без "ле), серёжка в виде кольца2) Биология: полярная акула (Somniosus)3) Морской термин: слиперс (лесной груз), слиперс4) Военный термин: агент с минимальным числом контактов и сеансов связи, бомба замедленного действия, мина замедленного действия, временно бездействующий агент (разведки)5) Техника: доска ендовы, доска разжелобка, законсервированный сейсмический заряд, лага, лежень, мостовой брус (моста), опорный лежень, поперечина, поперечина моста, поперечный лежень, распорка деррика6) Сельское хозяйство: лошадь, больная энцефаломиелитом7) Профессиональный термин: "крот" (агент разведки, создавший себе легальное положение в другой стране), агент разведки, создавший себе легальное положение в другой стране (в порядке подготовки к выполнению важного задания)8) Строительство: нижний брус обвязки, подрельсовая поперечина (мостового полотна)9) Железнодорожный термин: поперечина (моста)10) Экономика: медленно продающийся товар, недооцениваемый товар, ценная бумага, не привлекающая внимание инвесторов11) Автомобильный термин: автобус со спальными местами, автомобиль со спальным местом в кабине водителя12) Архитектура: геленг (горизонтальный брус, служащий основанием для различных частей постройки или бревно с отвеской только на один или два канта), лежень (горизонтальный брус, служащий основанием для различных частей постройки или бревно с отвеской только на один или два канта)13) Кино: долго популярное произведение14) Лесоводство: брусок основания, цоколь, плинтус (корпусного изделия мебели)15) Полиграфия: неожиданно нашумевший (напр. о книге)16) Текстиль: верхняя часть лицы с глазком, застрявшая в сновальном бёрде оборванная нить, спальная одежда17) Сленг: урок, уснувший, успокаивающая таблетка, ночной сторож, скучная лекция, успокаивающее средство, футболист, удерживающий мяч с целью обмануть нападающего команды соперников, явно переоцененное произведение (актерская игра, человек, вещь и т.д.)18) Нефть: заряд взрывчатого вещества, установленный в скважину заранее (за несколько часов или за несколько суток до взрыва), низкая трубная эстакада19) Специальный термин: внезапный успех (Something, such as a film, book, share, etc., in which there is little interest but suddenly becomes a success.)20) Ихтиология: головешковые (Eleotrididae), головешка (Percottus)21) Банковское дело: ценная бумага с большим потенциалом роста, временно не привлекающая внимания на рынке22) Макаров: животное, впадающее в спячку, неожиданно получившее широкое признание (книга, пьеса, метод, технология и т.п.; что-л.)23) Безопасность: законсервированный (агент, ячейка и пр.)24) Орнитология: короткоклювый американский бекасовидный веретенник (Limnodromus griseus), ямайская савка (Oxyura jamaicensis)25) Тенгизшевройл: (Br.)(the transverse member of the track structure to which rails are fastened to provide proper gage and to cushion and distribute traffic loads)(dislodged ties) шпала (отошедшие шпалы)26) Маммология: соневые (Gliridae)27) Гостиничное дело: незаконно поселённый в гостиницу гость -
14 square-edged
1) Техника: обрезание на четыре канта2) Строительство: обрезанный на четыре канта3) Лесоводство: с прямоугольными кромками, чистообрезной4) Металлургия: без скоса кромок -
15 природне право
ПРИРОДНЕ (природжене) ПРАВО - сукупність загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, дотримання яких забезпечує рівність можливостей існування та розвитку кожної людини у суспільстві. Своїми витоками концепція П.п. сягає давньогрецьк. філософії, коли при розгляді проблем існування суспільного устрою та суспільної моралі мислителі зіткнулися з дилемою: чи політичні ідеали та мораль універсальні, загальнозначимі чи вони мають відносний характер? Були запропоновані дві протилежні, взаємовиключні концепції: 1) право та мораль мають абсолютний, універсальний характер через природне ("природжене"), або божественне, походження - концепція П.п.; 2) мораль та право обумовлені специфічними реаліями суспільства - політичними, економічними, історичними, а тому мають відносний характер — концепціят. зв. позитивного, або світського права. Концепція П.п. започаткована у вченні Платона про ідеальну державу, в якій право та мораль мають універсальну, або абсолютну, природу, оскільки ґрунтуються на ідеї добра, або блага, яка знаходить втілення в невизначено-множинних варіантах земного буття. На відміну від Платона, софісти (Фрасимах, Горгій, Протагор) вважали мораль та право породженими суспільством, а тому відносними і настільки ж багатоманітними, як судження про смаки. Аристотель займав помірковану позицію у питанні про природу права, вважаючи етичні та правові концепції практичними дисциплінами, мета яких полягає у формуванні раціональних соціальних взаємодій, які дозволяють людині брати участь у суспільному житті згідно з власними здібностями, нахилами та уподобаннями. Концепція П.п. відігравала велику роль в культурі Нового часу та епохи Просвітництва (Монтеск'є, Вольтер, Гольбах) для захисту ідеї рівності всіх громадян у суспільстві та їхніх прав на економічні, політичні, релігійні свободи. Вершиною концепції П.п. та її трансформацією є категоричний імператив Канта, під яким розуміється деяке безумовне моральне веління, яке вимагає від людини неухильно слідувати моральному приписові: "поводься так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли стати принципами загального законодавства" Г. егель категорично виступив проти теорії П.п. в поясненні природи держави та відносин людей у суспільстві, критикуючи етичну та правову концепцію Канта за формалізм та позаісторичність. За Гегелем, правові та етичні категорії вкорінені у суспільному житті. Сучасні правові теорії долають різке розмежування концепцій П.п. та позитивного, світського права. Звернення до концепції П.п. дозволяє уникнути релятивізму та скептицизму, які виникають в разі відмови від неї. Ідея позитивного, або світського, права дозволяє позбавитися догматизму, коли постулюється універсальний правовий закон без урахування його зв'язку з конкретними умовами (за висловом Монтеск'є, "дух законів" завжди спирається на взаємозв'язок П.п. та соціального середовища, що спричиняє відповідні формулювання універсального закону). У сучасному праві розрізняють П.п. людини, П.п. сім'ї, П.п. нації, які мають бути загальними та рівними для всіх суб'єктів. П.п. людини - це певні можливості (фізичні, економічні, політичні, культурні, особистісні), які забезпечують гідне існування людини як фізичної, культурної, політичної істоти та її збереження і розвиток як особистості, індивідуальності з власним психо-емоційним сприйняттям світу.Л. Озадовська -
16 ніщо
НІЩО - категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія Н. з поняттям небуття чи смерті вказує на межу його логічного аналізу й безпосереднього розуміння; ознаки Н. добираються у царині відношення "буття - Н." Особливого (конститутивного) значення категорія Н. набуває у східній традиції. В даосизмі роль першооснови і завершення всього існуючого виконує поняття дао В. оно нескінченне і безіменне, форма без форми і образ без сутності, безтілесне, порожнє і нице. Завдяки дао небуття проникає усюди; все народжується у бутті, а буття з'являється з небуття. В буддизмі подібний принцип називається нірваною. Це видозмінене поняття мокші (позбавлення, звільнення), що означає зникнення, кінець, припинення існування, вічний спокій. У західній філософії проблема Н. порушується ще з Античності. Вона вже наявна у вченні Геракліта про становлення - як вираз єдності протилежностей (буття і Н.). Парменід висловлює думку, що Н. неможливо ані помислити, ані висловити В. оно виступає запереченням існування Г. оргій обстоював тезу, виражену в трьох принципах: нічого не існує; якщо дещо існує, то воно незбагненне; якщо його можна осягнути, то неможливо пояснити і виразити. Розбіжності двох попередніх позицій долає Демокрит, вбачаючи в атомах мислиму повноту буття, котра визначається через свою протилежність - порожнечу як континуум, позбавлений кількостей і якостей. В діалектиці 17латона Н. подається через категорію "іншого" - породження буттям свого інобуття. "Інше" виступає можливістю пізнання не лише буття, а й Н. Аристотель вбачав ознаки Н. в неоформленому, позбавленому сутності матеріалі - матерії С. тоїки (див. стоїцизм) пов'язували Н. з уявленням про нескінченність як безтілесну порожнечу, всередині якої міститься Космос. Епікур виражав поняттям Н. феномен смерті (позбавлення будьяких форм та ознак життя). У наданні Єдиному якостей над-буття Плотин уподібнював його Н. Він розрізняв небуття як матерію й абсолютне Н., що виступає "іншим" стосовно існуючого. Середньовічна інтерпретація співвідношення буття і небуття визначалася доктриною творення з Н. Акт творення передбачає появу світу, властивості якого нічим не обумовлені. В апофатичній теології (Філон, Климент, Ориген, ареопагітики, Максим Сповідник, Дамаскій, Палама, Еріугена, Кузанський), каббалі та містичній традиції (Екгарт, Франк, Силезій, Беме) вживання варіантів терміна "Н." (безодня, possest Ungrund (невкоріненість) стосовно Бога, через відкидання усіх його предикатів, означає, що він не є чимось серед сущого, але, як першопричина, піднімається над сущим і перебуває всюди й ніде. Входження у домени "божественного мороку" відбувається в актах мовчання та містичного переживання Н. овочасна метафізика відмовилася від тези про створення світу з Н., виходячи з положення ex nihilo nihil fit (з нічого ніщо не виникає). У Канта Н. подається як можливість і неможливість предмета або його поняття, що постають у людському розумі. Гегель називав Н. чистою безпосередністю, довершеною порожнечею з відсутністю визначень і змісту, яка дорівнює самій собі і буттю, а відмінність між ними лише абстрактна. У філософії екзистенціалізму термін "Н." тлумачиться як царина свободи і трансценденції. Таїну Н. як безодні та невідання К'єркегор називав станом, що пробуджує в людині жах і спонукає до пізнання. У Гайдеггера проблема Н. постає через спосіб самопроектування людини у майбутнє, що супроводжується зустріччю з образом смерті. Категорія Гайдеггера "буття-до-смерті" позначає можливість вирватись із повсякденності, що характеризується анонімністю існування. Бердяєв залучає поняття Н. до розгляду проблеми творчості. Остання не виходить з наявного буття, а виступає прагненням до свободи, яка у своїй можливості - бездонна і безпідставна. Вкорінення свободи лежить не в бутті, а у Н. Сартр визначає людину як істоту, що характеризується здатністю вирізняти себе з-посеред буття через Н. (neant). Націленість людської свідомості на суще здатна проявляти, нівелювати його С. відомість постає вільною умовою прояву сущого. У дуальності буттєво-небуттєвих зв'язків Н. стає не простою альтернативою буття, а його співучасником, джерелом розвитку та творчих здатностей (див. небуття).Т. Лютий -
17 Гаман, Йоган Георг
Гаман, Йоган Георг (1730, Кенігсберг - 1788) - нім. філософ-просвітник; вчитель Гердера. Як теоретик руху "Буря і натиск", закладає підмурок т. зв. "філософії почуття і віри", в якій обґрунтовується теза про неспроможність понятійного мислення осягати живу дійсність. Остання, за Г., внутрішньо суперечлива, дисгармонійна, тому до неї не можна підходити без визнання принципу "сходження протилежностей"; однак цей принцип абсолютно чужий логічному мисленню, яке ґрунтується на законі неприпущення протиріччя. Г'юмівський скептицизм давав Г. додаткові аргументи щодо заперечення пізнавальних можливостей мислення. Але твердження Г'кума про наявність у людей безпосереднього чуттєвого переконання ("віри") в достовірності існування зовнішнього світу Г. некоректно поєднує із релігійною вірою, розглядаючи обидва значення віри як щось єдине. Вчення Г. стимулювало дискусію про пантеїзм (або "спінозизм"), яку розпочав Якобі. З позицій "філософії віри" він критикує раціоналізм Фіхте, Шеллінга, Гегеля, а ставлення до системи Канта вкладає в уїдливий афоризм: "Без "речі в собі" не можна увійти в цю систему, з нею - залишатися в ній". З іншого боку, Г. засуджував тяжіння Лессинга, Гете, Гердера, інших просвітників до філософії Спінози.[br]Осн. тв.: "Хрестові походи філолога" (1762); "Метакритика про пуризм розуму" (1784). -
18 категорії
КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.М. Булатов -
19 Vivat academia, vivant professōres
см. Gaudeāmus igiturДа здравствует университет, да здравствуют профессора.А мне что пришло на мысль, господа! - предложил Положилов, - давно мы не певали "Gaudeamus". Возьмемтесь-ка дружно за руки и помянем нашу молодость! Взялись за руки и с увлечением грянули первую строфу всем дорогого канта. Но когда дошла очередь до "Vivat academia", то усумнились. Какая академия? что сие означает? В каком смысле "оное" понимать надлежит? И что сим достигается? (М. Е. Салтыков-Щедрин, Круглый год..)Они искали знакомых. Но никого не попадалось. А пить надо! Без питья слишком трудно было бы оставаться. - Господа! Vivat academia! Позвольте предложить... Их остановил у выхода в коридор совсем не "академический" мужчина... Он держал в руке стакан вина... (П. Д. Боборыкин, Китай-город.)Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Vivat academia, vivant professōres
-
20 vollkantige Schwelle
прил.2) лес. квадратная шпала, шпала без обзола3) дер. шпала, обтёсанная на четыре канта, квадратный брус (стрелочного перевода)Универсальный немецко-русский словарь > vollkantige Schwelle
- 1
- 2
См. также в других словарях:
КРИТИЧЕСКАЯ ФИЛОСОФИЯ КАНТА: УЧЕНИЕ О СПОСОБНОСТЯХ — ( La philosophie critique de Kant: Doctrines des facultes , 1963) работа Делеза. Характеризуя во введении трансцендентальный метод , Делез фиксирует, что Кант понимает философию как науку об отношении всякого знания к существенным целям… … История Философии: Энциклопедия
Cut in boards — Без канта (о книге) … Краткий толковый словарь по полиграфии
Школьная форма в России — Школьная форма учеников средних классов с 1975 1976 учебного года в СССР Школьная форма повседневная форма одежд … Википедия
Генерал-полковник налоговой полиции (Россия) — Генерал полковник налоговой полиции высшее специальное звание в налоговой полиции Российской Федерации в 1993 2003 гг. Содержание 1 История 2 Знаки различия … Википедия
Действительный государственный советник таможенной службы (СССР и Россия) — Действительный государственный советник таможенной службы (СССР и Россия) звание в СССР и Российской Федерации. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 18 июля 1986 года № 5157 XI «О персональных званиях для лиц начальствующего… … Википедия
Генерал полиции — Содержание 1 История 2 Знаки различия 3 Генералы полиции … Википедия
Действительный государственный советник таможенной службы Российской Федерации — Действительный государственный советник таможенной службы (СССР и Россия) звание в СССР и Российской Федерации. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 18 июля 1986 года № 5157 XI «О персональных званиях для лиц начальствующего состава… … Википедия
Генерал полиции Российской Федерации (ФСКН России) — Содержание 1 История 2 Знаки различия 3 Генералы полиции … Википедия
ЧЕХЛЫ ДЛЯ МЕБЕЛИ — ЧЕХЛЫ ДЛЯ МЕБЕЛИ. Мебельные чехлы бывают двух видов с кантом и без канта (стандартные). Кроме того, мебельные чехлы любого вида могут быть сшиты из одного куска ткани (целиковые) или из отдельных деталей (составные). Можно также шить чехлы… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
КОГЕН — (Cohen) Герман (1842 1918) немецкий философ, основатель и виднейший представитель марбургской школы неокантианства. Основные работы: ‘Теория опыта Канта’ (1885), ‘Обоснование Кантом этики’ (1877), ‘Обоснование Кантом эстетики’ (1889), ‘Логика… … История Философии: Энциклопедия
Эстетика — составляет особую отрасль философии, занимающуюся красотой и искусством. Самый термин Э. происходит от греческого αίσθετικός, что значит чувственный, и в таком смысле встречается еще у самого основателя науки о прекрасном, Канта, в Критике… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона